Препарат ИВ Кер в лікуванні дисфункціональних маткових кровотеч

Проблема дисфункціональних маткових кровотечзалишається актуальною як з медичної, так і з соціальної точок зору.

В структурі гінекологічних захворювань дисфункціональні маткові кровотечі складають 4-48% [3]. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених цій проблемі, питання етіології, патогенезу, патогенетичної терапії, ендокринного статусу у жінок з дисфункціональними матковими кровотечами недостатньо вивчені.

Протягом останніх 20 років в лікуванні дисфункціональних маткових кровотеч провідне місце належить гормональної терапії, внаслідок застосування якої може виникнути ряд побічних ефектів: порушення згортання крові, бактеріальний вагіноз, медикаментозний гепатит [1, 2].

Незадовільні наслідки лікування жінок репродуктивного віку з дисфункціональними матковими кровотечами обумовлюють актуальність пошуку більш дієвих та безпечних методів терапії. На базі кафедри акушерства і гінекології № 1 Харківського державного медичного університету проведено обмежені клінічні дослідження препарату ИВ Кер виробництва компанії «Хімалая Драг Ко", Індія.

Обстежені 20 пацієнток (основна група) віком від 20 до 45 років з дисфункціональними матковими кровотечами; 20 пацієнток того ж віку з аналогічною патологією (контрольна група), які отримували антианемічні, гемостатичну, гормональну і вітамінотерапію.

Пацієнток основної групи лікували препаратом ИВ Кер в поєднанні з гемостатичну і вітамінотерапією. Призначення препарату ИВ Кер грунтувалося на особливостях (які полягали в стимуляції розвитку фолікулів яєчників) його фармакологічної активності, сприяє секреції ендогенних гормонів; посиленні репаративних процесів в ендометрії; спазмоанальгетіческом дії (за рахунок вмісту сапонінів), протизапальний, антианемічний дії (за рахунок містяться в рослинних компонентах препарату мікроелементів — заліза, кальцію, цинку). ИВ Кер призначали всередину по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 2-3 менструальних циклів.

вивчення акушерсько-гінекологічного анамнезу: особливості становлення менструальної функції, дані про характер менструального циклу, відомості про пологи, аборти, гінекологічних захворюваннях і оперативних втручаннях;

загальне обстеження: будова тіла, рівень харчування; ріст волосся на тілі; оцінка загального стану; колір шкіри і видимих ??слизових оболонок; артеріальний тиск; пульс, температура тіла, стан серцево-судинний і дихальної систем (аускультація серця і легенів); пальпація органів черевної порожнини;

гінекологічне обстеження: огляд зовнішніх статевих органів, бімануального піхвове дослідження і за допомогою дзеркала;

лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові і сечі, коагулограма, біохімічне дослідження крові (білковий спектр), мікроскопічне дослідження виділень з піхви і мазків з шийки матки для виявлення патогенної мікрофлори.

У пацієнток обох груп для підтвердження діагнозу визначали рівень фолікулостимулюючого (ФСГ) і лютеїнізуючого (ЛГ) гормонів, естрадіолу і прогестерону в сироватці крові радіоімунологічним методом за допомогою стандартних наборів реактивів. Всім обстежуваним здійснено УЗД внутрішніх статевих органів (яєчників, матки).

Дослідження рівня гормонів у сироватці крові та УЗД виконували до лікування і через 1 міс після його закінчення.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням варіаційного і кореляційного аналізів за допомогою методу Стьюдента — Фішера.

При вивченні рівня гормонів в сироватці крові обстежених пацієнток обох груп до лікування виявлено, що екскреція ФСГ і ЛГ не має характерноюциклічності, а їх рівень достовірно знижений. Після лікування гемостатичний ефект протягом 4 діб досягнуто у 16 ??(80%) пацієнток основної групи, рівень ФСГ і ЛГ був у межах фізіологічного. Відновлення циклічності екскреції даних гормонів підтверджено повторними дослідженнями в I і II фазах менструального циклу (ФСГ в I фазі — 4,1 ± 0,6 МО / л; в II — 3,6 ± 0,4 МО / л; ЛГ — 7, 4 ± 1,6 і 10,3 ± 2,1 МО / л відповідно; р <0,01) у пацієнток основної групи.

У контрольній групі гемостатичний ефект протягом 4 діб досягнутий тільки у 9 (45%) пацієнток, нормалізація показників гормонального статусу — у 3 (15%).

Рівень естрадіолу у всіх випадках був рівномірним, без виражених циклічних коливань. У 18 (90%) пацієнток основної групи рівень естрадіолу в плазмі крові достовірно перевищував норму і становив 410 ± 58,1 нмоль / л (р <0,01). Зазначені зміни у змісті прогестерону у пацієнток з дисфункціональними матковими кровотечами — достовірне зниження в плазмі крові: 4,2 ± 1,7 нмоль / л при нормі 28,04 ± 4 нмоль / л; р <0,05.

Після лікування у пацієнток основної групи відновлювати рівень естрадіолу: в I фазу — 207 ± 48,4 нмоль / л, у II — 490 ± 34,2 нмоль / л; прогестерону: в I фазу — 2,3 ± 1,03 нмоль / л, у II — 28,5 ± 4,1 нмоль / л (р <0,05) з відхиленнями, відповідними фазам менструального циклу в межах норми. У пацієнток контрольної групи достовірних змін гормонального фону не виявлено.

Таким чином, при порівнянні результатів лікування хворих з дисфункціональними матковими кровотечами у пацієнток основної та контрольної груп відзначена більш висока ефективність при використанні препарату ИВ Кер. Підтвердженням цього є те, що, крім зміни клінічної картини (швидкий гемостатичний ефект, нормалізація менструального циклу), відбулися достовірні зміни в гормональному статусі пацієнток основної групи. Позитивні зміни в гормональному статусі і виражений клінічний ефект при використанні препарату ИВ Кер у пацієнток з дисфункціональними матковими кровотечами підтверджують доцільність його включення до комплексне лікування зазначеної патології.

ИВ Кер виробництва фірми «Хімалая Драг Ко", Індія, — комбінований препарат рослинного походження. Перевагою таких препаратів є мала токсичність та можливість тривалого застосування без ризику розвитку серйозних побічних ефектів. ИВ Кер стимулює секрецію гормонів яєчників, що дозволяє знизити дозу застосовуваних гормональних препаратів.

Крім цього, ИВ Кер доступний за ціною для вітчизняних споживачів.

1. Вихляева Е.М. Фармакологія репродуктивної системи жінки: клінічне застосування агоністів і антагоністів статевих гормонів в клінічній гінекології / / Materia Medica. — 1994. — № 4. —

2. Паурстейн К. Гінекологічні порушення: Пер. з англ. — М., 1985. — С. 91-108.

3. Сметнік В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативна гінекологія. — 2-е вид. — М.: Медичне інформаційне агентство, 1998. — С. 154-200.

Коментарів немає »Додати свій Додавання коментаря

Коментарі до матеріалів публікуються після модерації редакцією видання.

Ми залишаємо за собою право не публікувати повідомлення, які не мають відношення до матеріалу і до теми дискусії.

— Коментарі, які порочать репутацію компаній, організацій, продукції, образи відвідувачів ресурсу, авторів або учасників статей.

— Розпалювання міжнаціональної, релігійної чи іншої ворожнечі, заклики до протиправних дій;

— Розміщення посилань на сторонні ресурси без узгодження з модератором сайту.

Шановні колеги! Заповнення поля прикладу є обов’язковим для додавання коментарів і покликане захистити інтернет-ресурси від спаму (несанкціонованої розсилки повідомлень).

Інші статті розділу [2011-09-17 00:25]

Естріол: іспит з успішного подолання клімаксу зданий на «відмінно»!

Етіопатогенетичні профілактика та лікування грипу та ГРВІ: нові можливості

Як забезпечити стабільну роботу серця при нестабільній погоді?

Експерти FDA рекомендують схвалити нові свідчення для Xarelto

Останні новини та статті [2011-09-17 00:25]

День фармацевтичного працівника на Харківщині: гордість професії

Серед переможців конкурсу «Панацея-2011» — компанія «Нікомед України»!

Корпорація «Артеріум»: велопробіг на підтримку здорового способу життя

Спеціалізоване медичне інтернет-видання для лікарів, провізорів,

фармацевтів, студентів медичних і фармацевтичних вузів. Обмеження відповідальності

Comments closed.