Гастродуоденіт

Гастродуоденіт — це, як і випливає з назви, запалення слизової оболонки шлунка та дванадцятипалоїкишки. Він є формою хронічного гастриту, при якій запалення переходить на дванадцятипалу кишку.

Причини захворювання гастродуоденітом

неправильне харчування — пристрасть до гострої, гарячої і грубої їжі, надмірне вживання алкоголю, нерегулярне харчування, їжа всухом’ятку;

тривалий прийом деяких ліків (аспірин, деякі антибіотики);

хронічні інфекції в порожнині рота і глотці (каріозні зуби, запалення мигдалин);

Форми гастродуоденита

Атрофічні гастрити, у виникненні яких грає роль спадкова схильність, що виявляється в особливій будові слизової оболонки шлунка і секреторної недостатності. Розвивається він в основному в осіб середнього і літнього віку. Як правило, це гастродуоденіти із зниженою кислотністю.

Гастродуоденіти, велику роль, у виникненні яких грає мікроб — хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori). У відповідь на присутність цього мікроба в слизовій оболонці шлунка виникає запалення. Як правило, це гастродуоденіти з підвищеною кислотністю.

Симптоми гастродуоденита

Перший напад може початися зовсім несподівано. Раптом (частіше натще) виникають різкі переймоподібні болі у верхній частині живота, з’являється нудота з блювотою.

А взагалі симптоми при гастродуоденіті схожі на симптоми при гастриті. Це:

Діагностика гастродуоденита

Діагноз гастродуоденита ставить лікар-гастроентеролог після огляду та проведення ряду досліджень: езофагогастродуоденоскопії, при необхідності з біопсією слизової оболонки шлунка, рентгенологічного дослідження шлунку.

При гастродуоденіті обов’язково проводять дослідження шлункової секреції — рН-метрію шлунка та дванадцятипалої кишки. Це дослідження дозволяє виявить форму гастродуоденіту, з підвищеною або зі зниженою кислотністю він, і призначити правильне лікування.

Лікування гастродуоденита

Лікування гастродуоденита починають з дієти. І якщо Ви не хочете, щоб гастродуоденіт став хронічним, дотримуйтеся її як можна більш строго. І після лікування дотримуйтесь правил здорового способу життя та харчування. Це запорука того, що Ви більше не будете згадувати про гастродуоденіті.

Якщо у Вас виявили хелікобактерну інфекцію, лікар Вам призначить курс терапії, спрямований на її усунення. Цей курс включає антибіотики. Не експериментуйте самі з ліками, їх не контрольований прийом може погіршити ситуацію.

При гастродуоденіті з підвищеною кислотністю Вам призначать антисекреторні препарати, так звані інгібітори протонної помпи. Вони мають здатність пригнічувати надлишкову секрецію кислоти протягом тривалого часу.

Для усунення печії призначають антациди, наприклад, «Фосфалюгель». Антациди діють недовго, але швидко. Не застосовуйте для цих цілей питну соду, вона може викликати "кислотний рикошет", тобто підвищення кислотності після недовгого періоду її зниження.

Не кидайте лікування на половині шляху. Важкі гастродуоденіти, якщо їх не долікувати, можуть закінчитися кровотечами зі шлунка і дванадцятипалої кишки.

Лікування найчастіше проводиться в домашніх умовах, займає воно 2-3 тижні при гострому гастродуоденіті, хронічний гастродуоденіт лікують довше (до двох років).

Дієта при гастродуоденіті

Трохи про загальні правила:

супи з круп і овочеві, протерті, на м’ясних, грибних, рибних бульйонах;

риба нежирна відварна, добре вимочений нежирний оселедець рубана, чорна ікра;

молоко (якщо не викликає поносу), масло вершкове, кефір, кисле молоко, вершки, сметана некисла, сир свіжий некислий, сир негострий протертий;

каші, добре розварені або протерті (гречана, манна, рисова);

борошняні страви (крім здоби), хліб черствий білий,сірий, здобні сухарі;

Соками, чаєм та кавою не зловживайте, вони можуть викликати підвищене виділення соляної кислоти. Детальніше про рекомендації та заборони дивіться в розділі "Рекомендації при гастриті"

Гастродуоденіт у дітей

Гастродуоденіт у дітей — це дуже поширене захворювання, яке відрізняється різноманіттям симптомів і часто поєднується з іншими захворюваннями органів травлення, у зв’язку з чим не завжди можна виявити прояви, викликані самим гастродуоденітом, від симптомів, обумовлених супутньою патологією.

Провідна роль у виникненні гастродуоденита у дітей належить аліментарним факторів (нерегулярне і неповноцінне харчування, вживання гострою їжею, їжа "всухом’ятку") і психогенним чинникам. Вплив цих факторів збільшується за наявності спадкової схильності до захворювань гастродуоденальної зони. Також можуть провокувати гастродуоденіт прийом лікарських препаратів (глюкокортикоїдів, НПЗП), харчова алергія і інші чинники, що знижують захист слизової оболонки.

У період загострення гастродуоденіту у дитини виникає ниючі переймоподібні болі в епігастральній ділянці, що виникають через 1-2 години після їжі і нерідко иррадиирующими в підребер’я (частіше праве) і припупкову область. Больовий синдром може супроводжуватися відчуттям важкості, почуттям розпирання в епігастральній ділянці, нудотою. Основна роль у виникнення больового синдрому та диспептичних явищ належить дискінезії дванадцятипалої кишки, при якій посилюється дуоденогастрального рефлюкс, що викликає гірку відрижку, іноді блювоту з домішками жовчі, рідше печію.

При огляді дитини спостерігається блідість шкірних покривів, мову, обкладений білим і жовтувато-білим нальотом, нерідко з відбитками зубів по боковій поверхні. При пальпації живота визначають болючість у пілородуоденальної області, рідше — навколо пупка, в епігастральній ділянці та підребер’ях.

Загострення частіше виникають навесні і восени. Тяжкість загострення залежить від вираженості і тривалості больового синдрому, диспептичних явищ і порушення загального стану.

У дітей з хронічним дуоденітом часто відзначають вегетативні та психоемоційні розлади — періодичні головні болі, запаморочення, порушення сну, швидка стомлюваність. Вегетативні розлади можуть проявлятися слабкістю, пітливістю, сонливістю, посиленою перистальтикою кишечнику, що виникають через 2-3 години після прийому їжі. При тривалій перерві між прийомами їжі можуть виникати і ознаки гіпоглікемії у вигляді м’язової слабкості, тремтіння в тілі, різко підвищеного апетиту.

Лікування дітей з гастродуоденітом проводиться комплексне, з урахуванням причини захворювання і наявністю змін з боку інших органів і систем організму. Дуже важлива психотерапія, особливо у дітей старшого віку і підлітків, яку бажано проводити одночасно з батьками.

Із загальних заходів рекомендуються прогулянки на свіжому повітрі після їжі — не менше 30-40 хвилин. Нічний сон повинен становити не менше 8-10 годин, а також не слід приймати горизонтальне положення протягом 2-3 годин після їди. Дітям протипоказані різкі фізичні навантаження, що викликають стрибкоподібне підвищення внутрішньочеревного тиску: стрибки, інтенсивний біг, підняття важких речей. Основна роль у профілактиці та лікування гастродуоденита належить дієт е, яка призначається з урахуванням форми хвороби і кислотності шлункового соку. Важлива боротьба з курінням, причому як з пасивним, так і з безпосереднім курінням молодших і старших школярів.

Медикаментозна терапія призначається з урахуванням стану секреторної функції шлунка. При виявленні Нр-інфекції призначаються різні схеми антибактеріальної терапії.

При підвищеній кислотності призначають антациди, Обгрунтовано призначення хворим

При вираженому больовому синдромі призначаються спазмолітики, а для зняття емоційної напруженості седативні засоби.

При лікуванніхронічних гастродуоденітів, що протікають з секреторною недостатністю необхідне призначення замісної терапії, для стимуляції і відновлення регенерації слизової оболонки показано призначення білкових гідролізатів і белковосодержащей дієти. Обов’язковим у комплексі лікування хворих є призначення вітамінних препаратів.

Якщо гастродуоденіт протікає на тлі захворювань жовчовивідної системи, то необхідно призначення жовчогінних і ферменти препаратів.

При нерегулярному і неефективному лікуванні гастродуоденіт прогресує і стає основною патологією дорослих, що знижує якість життя хворого, його працездатність. Внаслідок цього не слід намагатися самому вилікувати гастродуоденіт у дитини! В обов’язковому порядку необхідна консультація дитячого гастроентеролога.

Професійні медичні публікації, що стосуються гастродуоденита

Волков О.І. Хронічні гастродуоденіти і виразкова хвороба у дітей / / РМЗ. — 1999. — Т. 7. — № 4.

Первинний хронічний гастродуоденіт. Медичний портал Євролаб. 3 вересня 2007.

Інформація на сайті www.gastroscan.ru призначена для освітніх і наукових цілей. Умови використання.

Incoming search terms:

  • гастродуоденіт це
  • гастродуоденит и сельодка

Comments closed.

_0.31MB/0.02429 sec