Н. В. Харченко, В. В. Черненко

Оцінка ефективності та переносимості препарату Лактофільтрум в лікуванні гастроентерологічниххворих з синдромом дисбактеріозу кишечника

В даний час для регуляції мікробіоценозу і поліпшення функціонування травного тракту, профілактики та лікування різних захворювань, в тому числі і шлунково-кишкових, застосовують пробіотики, пребіотики, синбіотики.

Пребіотики — препарати немікробної походження, здатні надавати позитивний ефект на організм господаря через селективну стимуляцію росту або активізацію метаболічної функції нормальної мікрофлори.

Позитивний ефект пребіотиків на організм людини проявляється на місцевому рівні через нормалізацію мікробної екології травного тракту, а також системно.

На кафедрі гастроентерології та дієтології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика було проведено вивчення ефективності препарату Лактофільтрум (група компаній "Лексір’", Росія). Лактофільтрум — комплексний препарат, що містить 75% гідролізного лігніну і 25% лактулози.

Лігнін — добре зарекомендував себе сорбент, який застосовується в медицині з 1943 р. Фахівцями "Лексір’" була розроблена і захищена патентом технологія отримання його таблетованої форми, зручною у застосуванні. Дія лігніном засноване на їхній здатності сорбувати і міцно утримувати різні токсини ендогенного і екзогенного походження і патогенні мікроорганізми кишечника. Лігніни мають також репаративні властивості відносно слизової оболонки кишечника.

Лактулоза — синтетичний дисахарид, що не зустрічається в природі, складається з галактози і фруктози. У товстій кишці лактулоза є ідеальним поживним субстратом для сахаролітичних бактерій, які ростуть і розмножуються при застосуванні препарату. У той же час суперництво за поживні речовини призводить до пригнічення протеолітичної флори, що продукує токсини і що є потенційно патогенної. Лактулоза в товстій кишці гідролізується до моносахаридів (фруктози і галактози), а потім — до коротко жирних кислот (органічних кислот, що володіють низькою молекулярною масою). Це викликає зниження концентрації среднецепочечних жирних кислот, які мають токсичні ефекти.

В результаті гідролізу лактулози і утворення органічних кислот знижується рН вмісту товстої кишки, підвищується осмотичний тиск у просвіті кишки, активізується перистальтика.

Лактулоза є джерелом вуглеводів і енергії, необхідної для зростання біфідобактерій і лактобактерій, що призводить до збільшення їх маси.

Поєднання ефективного сорбенту і пребіотика дозволило виробникам створити унікальний за своїми можливостями комплекс Лактофільтрум, об’єднуюча переваги лігніном і лактулози.

Матеріали та методи

У дослідження були включені 30 хворих (з них 6 чоловіків і 24 жінки у віці від 18 до 65 років) з хронічними захворюваннями травного каналу з синдромом дисбактеріозу кишечника 1-3-го ступеня, які перебували на стаціонарному та амбулаторному лікуванні в клініці кафедри гастроентерології та дієтотерапії НМАПО ім. П. Л. Шупика. Давність захворювання — від 1 року до 26 років.

Нозологически хворі розподілялися наступним чином: синдром роздратованого кишечника з переважанням болю та метеоризму (5 пацієнтів); синдром роздратованого кишечника з переважанням запору (20); хронічний панкреатит в стадії ремісії (3); дисфункція жовчного міхура, дисфункція сфінктера Одді (2).

До початку лікування і після його завершення були проведені лабораторні, бактеріологічні та інструментальні (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, Фіброезофагогастроскопія, ректороманоскопія, іригоскопія абофіброколоноскопія) дослідження пацієнтів. Їм рекомендували індивідуальну дієту з урахуванням клінічних проявів захворювання.

Хворі отримували препарат Лактофільтрум по 2-3 таблетки 3 рази на день за 1-1,5 години до або після прийому їжі. Курс лікування становив від 14 до 45 днів залежно від клінічних проявів основного захворювання і ступеня дисбактеріозу кишечника.

Лікування хворих з синдромом дисбактеріозу кишечника проводилося як монотерапія препаратом Лактофільтрум. За свідченнями їм призначали спазмолітики, ферменти, антидепресанти.

Результати та їх обговорення

При вступі всі хворі пред’являли скарги на біль різної інтенсивності в правої і лівої клубових областях, в околопупочной області. Крім того, здуття, бурчання, метеоризм турбували 26 хворих. У 20 пацієнтів спостерігалися запори (стілець рідше 3 разів на тиждень), 15 — пред’являли скарги на дратівливість, нестійкість настрою, порушення сну. Зниження апетиту до лікування відзначали 8 осіб.

В результаті терапії препаратом Лактофільтрум у більшості хворих відзначені позитивні зрушення в клінічній симптоматиці. Біль значно зменшилася у 18 пацієнтів до 10-14-го дня лікування. У 12 осіб (у 5 хворих з синдромом подразненого кишечнику з переважанням болю, у 5 — з синдромом подразненого кишечнику з переважанням запору, у 2 — з дисфункцією жовчного міхура та дисфункцією сфінктера Одді) абдомінальний біль збереглася або незначно зменшилася.

Після прийому препарату Лактофільтрум у 17 хворих з 20, які відзначали запори, нормалізувалися частота випорожнення кишечника і консистенція калу.

Астенічні прояви недостатньо ефективно піддавалися медикаментозної корекції, що можна пояснити перебігом основного захворювання, але в результаті комплексного лікування у 9 з 15 хворих нормалізувалися настрій, апетит, сон.

При об’єктивному дослідженні до лікування біль при пальпації кишечника, частіше в правій і лівій здухвинних областях, околопупочной зоні, визначалася у всіх пацієнтів. У 6 з них відзначалася болючість в надчеревній області та в правому підребер’ї. Розміри печінки не збільшені. Після проведеного лікування болючість при пальпації кишечника зникла у 28 чоловік, зменшилася — у 2 (6,7%).

Клінічний аналіз крові, сечі, біохімічне дослідження функціональних проб печінки не виявили порушень як до лікування, так і після нього.

Всім хворим було проведено макро-і мікроскопічне дослідження калу. До лікування у 5 пацієнтів в калі виявлено незначну кількість м’язових волокон і неперетравленої клітковини, у 4 — слиз, у решти — патологічних змін не виявлено. Після лікування у цих пацієнтів спостерігалася нормалізація показників калу.

Ні в кого з хворих до лікування не було виявлено патології при дослідженні калу на яйця глистів.

У всіх 30 пацієнтів початково діагностовано дисбактеріоз кишечника 1-3-го ступеня з дефіцитом облігатної флори (біфідо-і лактобактерій), зміною складу супутньої флори і наявністю умовно-патогенних мікроорганізмів: гриби роду Кандида (? 103), ентеробактерій (? 104), клебсієли (? 104), гемолізуюча кишкова паличка, золотистий стафілокок (? 103).

Після лікування при бактеріологічному дослідженні калу у всіх хворих відзначалося значне збільшення кількості облігатної флори — біфідо-і лактобактерій і нормалізація або зменшення числа умовно-патогенних бактерій. Так, кількість біфідо-і лактобактерій нормалізувалися у 25 з 27 хворих, у 2 — показники покращилися. Істотно зменшилася кількість ентеробактерій (

Рекламні посилання на інші сайти

Incoming search terms:

  • гемолізуючий стафілакок

Comments closed.